Найбільш часті форми локалізованого гіпергідрозу — долонно-підошовний і гіпергідроз великих складок, а також пахвових западин. Гіпергідроз може супроводжуватися неприємним запахом, піт часто має фарбуючі властивості. Крім неприємних відчуттів вологих долонь або ступнів, а також незручностей через мокрі плями на одязі, гіпергідроз може створювати умови для розвитку грибкової та гнійної флори внаслідок розм’якшення та набухання шкіри та зміни її кислотності.

На жаль, не завжди дезодоранти та антиперспіранти ефективно вирішують проблему потовиділення. Особливо в спеку року, коли хочеться відчувати свіжість, сухість і комфорт.

Дуже результативними для лікування гіпергідрозу є ін’єкції ботулотоксину (ботоксу, диспорту, ксеоміну). Вони тимчасово блокують передачу нервових імпульсів до потових залоз і протягом 14 днів пітніюча діялнка «висихає» буквально на очах.

Ефект зберігається протягом 6-10 місяців.

Пацієнт не пітніє в оброблених ділянках протягом 6-10 місяців, пітливість (гіпергідроз) інших ділянок тіла не збільшується.

При лікуванні гіпергідрозу препарат вводиться внутрішньошкірно, для чого використовується інсуліновий шприц із незнімною голкою. Доза у кожному випадку розраховується індивідуально залежно від ступеня вираженості, зони підвищеного потовиділення та її розмірів.

Ін’єкції ботулотоксину абсолютно безпечні та добре переносяться.

Процедуру проводять під місцевою анестезією (наноситься крем-анестетик). Вся процедура займає близько 60 хвилин разом із анестезією.

Ефект після введення ботулотоксину настає на 2-4 добу, залежно від зони, і потовиділення повністю блокується через 2-3 тижні.

Процедура зазвичай одноразова, але найчастіше її повторюють через півроку-рік для запобігання поверненню гіпергідрозу. Але, як показує практика, з часом тривалість ефекту зростає і пацієнтам все рідше потрібні повторні ін’єкції.